Промо
-
Полонянка
343 / 0 / 11 летУ темну нічку по-під зірками
І в ясну днину
Я колисала і замовляла
Свою Єдину.
Давала душу, гаряче серце
На забавлянки,
Аби тримати в своїй оселі
Ту полонянку.
Здавалось - рідна, ласкава пісня
Проллється вчасно
Й на небосхилі душі моєї
Зоря не згасне.
І та надія мені, щасливій,
Давала сили
Чекати вічно. І з тим чеканням
Іти в могилу...
Моя Єдина тихенько спала,
Вві сні зростала,
І вже одної душі моєї
Їй мало стало:
Нових забавок собі шукати
Пішла у люди.
Мене ж, нещасну, де не стрічала -
Минала всюди.
Пішла за нею стежками весен
Шукать світанки,
Бо зрозуміла тепер нарешті,
Хто полонянка...
