Коли?
Не знаю, може в тому травні,
я закохалась до безтями в тебе…
Ти, не питай, була не п’яна ,
виною очі твої, як небо голубе.
Вже майже рік пройшов ,багато з нами сталось,
Та все ніяк логічного кінця, не видно,
щоб не відбувалось…
Виною певно все, моя краса.
Якби не доля ми були б не разом,
ми б не зустрілись серед тисячі людей
Є ти і я. І хто, скажи нам треба?
Питання риторичне??Не мовчи!!
Але, мовчання часто теж говорить,
яскравіше, доступніше – завжди!