Промо
-
Ширма
611 / 0 / 17 летШирма
Іде по вулиці обабіч
Особа статі чоловічої
Прямує вітрові назустріч
В думках він, хаосу не чує
Про що він думає
Чим зайнята його голова
Іде собі, тупцює
Він сам, проблем нема
Може комусь здатися
Що йому нічого не треба
Він може добре одягатися
Він має дах і має небо
Дурному здастся – він щасливий
Усміхнений він і красивий
Та хто побаче очі, і чутливий
Відчує тугу він кмітливий
Це ввечері видно
Як сонце сідає ласкаве
Проміння тоді як не дивно
Напрочуд яскраве
Він заходу ішов назустріч
Із поглядом вперед спрямованим
І підсвітив лише один промінчик
До серця шлях, що був захованим
Й за безтурбоття ширмою
Відкрилася глибока темінь
То кинута і досі незаповненою
Частина серця – камінь.
Чому він його має
Чому і досі відповідь шукає
Хто вона. І пошуки кидає
Він весь всередині палає
Він бачить це, він це читає
І мав він це, це почуття він знає
Нажаль усе минає
І знову він її шукає.
