Промо
-
Я вже давно не посміхаюсь...
735 / 0 / 16 летЯ вже давно не посміхаюсь,
Бо щось нема ніяк нагоди,
Тебе забути намагаюсь
Й, здається, в мене це виходить.
Мене не мучить твоя зрада,
І байдуже, що скажуть люди,
Того, хто в мене серце краде
І розбива, жаліть не буду.
Із уст твоїх палкі зізнання
Звучали мило, наче пісня,
Вони нещирі… А кохання?
— Воно для тебе було тісне:
Тобі хотілось бути вільним,
А я тебе мов прив’язала.
Але нехай, я буду сильна
Й забуду, що колись кохала.
Яка різниця: чи кохати,
Чи назавжди забуть це слово?
Немає сили більш страждати,
Але й сміятись неготова.
