Намалювала б твій портрет
у профіль, сам на сам з собою,
коли ніхто поміж юрбою ... читать полностью
тонкий не бачить силует,
намалювала б я, повір,
любов'ю, а не олівцями,
аби сумними вечорами
тихенько пестити папір,
аби ховати поміж книг
шматочок вкраденого щастя,
радіючи, що маю частку
тебе, приховану від всіх.
Але ніхто, ніяк, ніде
твій рух душі, таємні струнки
не упіймає до малюнку
та на папір не покладе
ні блиск очей твоїх живих,
ні усміх, стриманий і ніжний,
не намалює, не напише,
і я також не краще всіх...
Тому малюю я завжди
тебе любов'ю просто в серці,
поки воно у грудях б'ється,
у ньому ти, у ньому ти...

Скрыть