Перед тим, як тут з’явиться,
На цій сцені, в цьому залі,
Ми хвилин, напевно, з тридцять
Перед дзеркалом стояли.
Поправляли банти, складки,
Щоб було усе в порядку.
І спочатку поодинці,
Ну а потім навіть хором
Ми повторювали вірші
Разів сто чи всі сто сорок.
Щоб сказали всі присутні
З посмішкою на лиці:
Першокласники-малята —
Просто супер, молодці!
І чого мені не спиться!
Прокидаюсь повсякчас.
Я вже майже учениця!
Я іду у перший клас!
Всім скажу: «Я вже великий:
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Застібаю сам сорочку.
І не плачу я ніколи.
Скоро я піду до школи!»
Ляльці й зайчику скажу я:
— Не візьму у школу вас.
Я тепер уже доросла —
Я іду у перший клас!
Я вже був в своєму класі.
Там стоїть багато парт.
А міністр у кожній школі
Забезпечив держстандарт.
«Ай лав ю», — скажу тихенько
Я на вушко Васі.
Бо вивчатиму англійську
Вже у першім класі.