previous
play
pause
next
unmute
mute
max volume
Промо
Призрак человечес...
Марк Субботин
Всего лишь
Слава Берег
Давай улетим
KVA-RC
Marusya - Летать
MARUSYA
Поэт
Руслан Покидов
Голуби
МиХалыч
TERROR INSIDE - М...
TERROR INSIDE
Bekzod Annazarov ...
Bekzod Annazarov
ЛЮБИМЫЙ ( Любовь ...
Любовь Карлова
The Spell Of Fire
Landre
Как сюда попасть
Главная
Музыка
Стихи
Авторы
Музыканты
Видео
Афиша
Новости
Радио
Войти
Музыка
Стихи
Музыканты
Авторы
Видео
Афиша
Новости
Радио
рекомендуем
послушать
Роман НБ
Брак Солнца и Луны
Прогрессивный рок/Арт-рок
Exordia
Star Section - Atmosphere I
Эмбиент
Ольга Кудоярова
Ромашки
Фолк
Построкам
Да или Нет 2
Рок
Главная
Валентина Хмеленок. Стихи и песни
Стихи
Відлуння війни
Валентина Хмеленок. Стихи и песни
Городня
Подписаться
Стихи
Главная
Музыка
10
Видео
9
Фото
71
Главная
Музыка
10
Стихи
41
Видео
9
Фото
71
Cписок стихов
Відлуння війни
33
/
0
/
4 года
Відлуння війни
Ішов переді мною дід старенький
З ціпком. Спинивсь перепочити він.
Присів на лавку в парку. Задивився
На захід сонця, що як жар горів.
Я раптом мимоволі зупинився.
«Допомогти?» — старого став питать.
«Ще повоюю трохи. Притомився.
То рани фронтові мої ятрять.
Війни відлуння — кожна моя рана.
І пам’яті плацдарм не відпуска.
Полеглих побратимів вічна слава
Відлунює війною здалека».
У спогади поринувши, старенький,
Помолодівши, йшов у наступ він.
І разом з ним у тім бою пекельнім
Відчув я смак гірких воєнних днів.
Я рив окопи. Наступав. І плакав,
Могили друзів гублячи в степах.
І кулемет фашистський десь татакав,
І пахло хлібом в спалених житах…
Давно стемніло. З дідом ми мовчали.
В душі вляглася спогадів ріка.
З старим солдатом містом ми блукали,
Як побратими — у руці рука.
Війни не знаю, бо давно минула.
Лише відлуння доліта в наш час.
… Провівши ветерана, довго думав
Про тих, хто воював заради нас.