Промо
-
Женя в Гомель їде опiвночi...
41 / 0 / 4 года* * *
Женя в Гомель їде опiвночi,
Паспорт свiй хапає на ходу.
Митники якiсь там та iнспекцiя,
Що везуть — провiрять на ходу.
Ось пiдходить митник. Тьотя Женя
Паспорт наготовi подає.
Той на паспорт гляне, то на неї,
Щось неначе там не признає.
Ну, а та сидить собi в платочку
I говорить: "Що, не схожа, так?
То ж була така завивка в мене,
Я цвiла ще, як в городi мак".
Дядько митник зирить щось на неї:
— Тут не молодиця! Тут мужик!
— Що ви там городите? Ну ж дайте
Подивлюсь. Та це ж мiй чоловiк!
Боже милий! Лисий, як Котовський.
Я його схопила уночi,
Як щосили на автобус бiгла,
Тi канiстри клятi несучи.
Огорта вагон весела хвиля.
Жiнцi аж не весело нiяк:
Не допомогло нiщо бiднязi.
З’їздила, вважай. Ось так.
16. 11. 1998
