- Жанр
- Авторская песня
- Лицензия
-
- Автор текста
- Ігор Федчишин
- Исполнитель
- Александр Певчий
- Текст
- О, Україно! Безталанна мати,
ти знов палаєш у вогні війни
і той, кого ти називала братом,
підступно вдерся на твої лани.
Стріляє, топче, нищить все довкола,
п’є кров людську, неначе вовкулак,
конвої смерті засилає й болю
і підло бреше, сміючись в кулак.
Згорають ночі в реактивнім гулі,
здригається земля від гаубиць.
місяць повис на танковому дулі,
зорі в окопах тихо впали ниць.
Першу зірницю розстріляли «гради».
навіть не давши очі їй відкрить,
вступили «смерчі» в гуркіт канонади,
змішавши з кров’ю землю і блакить.
А небо, продірявлене навиліт,
котило сонця обгорілий перст.
Падав літак, тілами пасажирів
засіяв поле на десятки верст.
А ті ординці, заслані зі Сходу,
з трупних шматків здирали, як вовки,
вцілілі речі. Вбивці і заброди
«трофеї» пакували в рюкзаки...
І це слов’яни? Іродові діти.
Спаси й помилуй від таких братів!
Наші шляхи ще розійшлись тим літом,
як палив Київ Юріїв Андрій*.
Жорстокості, підступності і хамства
в слов’янській крові зроду не було,
хто ви насправді розберіться, панство,
бо видається, що орда давно.
Ми вже ніколи друзями не станем,
помежи нас окопи, «їжаки»,
помежи нас загиблі тисячами
і ваші, й наші мертві юнаки.
Помежи нас зловіщі залпи «градів»,
снарядна буря, мінометний гул,
глумливі полонельницькі паради,
жорстокості і підлості розгул.
Помежи нас ота границя волі,
яку вам перейти ми не дамо,
помежи нас ріка людської крові,
в якій ваш «мір» купається давно.
Помежи нас могили і кургани,
помежи нас підступність і брехня.
Ми вже ніколи друзями не станем,
Брат Каін! Он така ти нам рідня...