- Жанр
- Авторская песня
- Лицензия
-
- Автор текста
- Соломія Українець
- Исполнитель
- Александр Певчий
- Текст
- Ішла весна, заплакана дощами,
в хустині чорній, з поглядом скорботи.
Тягнула смуток в небі журавлями,
печалі вітром брала вищі ноти.
Війна! Війна, по зорях кулі свищуть.
Пекельним співом розійшлись гармати.
Де гай шумів - чорніє попилище,
і солов’ям там більше не співати.
...Не засівати поля,
де кров лилась - не проростає жито.
Там, перепілкою, чиясь озветься доля:
- Ой мамо, мамо, як хотілось жити!
Стара верба в журбі схилила віти.
Весна, заплакавши, просила в Бога сили,
щоб встигнути покласти перші квіти,
на патріотів свіжі ще могили.
...То тут, то там руїни,
де мальви обіймали білі хати.
За що тебе, країно солов’їна,
знов чорні круки хочуть роспинати!
Туман, як біль, по лану і по полю,
за тими, хто плекав святе колосся.
Вони пішли, щоб рятувати волю.
І не вернулись, щоби нам жилося.
Пташині зграї губляться в блакиті,
де сонце не дарує позолоти.
Іде весна, не в пишнім розмаїтті.
В хустині чорній. З поглядом скорботи.