Промо
-
Z
269 / 0 / 9 летБожевільні дні, божевільні ночі,
І здаеться ти жити вже не хочеш...
Думки заблукали в перехресних битвах,
Де та правда є? де початок лиха?
Кожен визнає лиш чужу провину,
Пісня самознищення все гучніше лине.
Пошепки безодня кличе за собою,
Я не відчуваю, ти вже не зімною.
Болісні колишні спогади блукають,
Може ще не пізно!?.. та ніхто не знає...
Вибухом надії голос твій лунає!..
Гострим лезом слова знов мене вбиваєш...
Ця циклічність знищить все живе на світі,
Відчуття що заздриш не народженим дітям!
Сльзи вимивають всі твої надії,
І ти кам"янієш...
