За той весь час я зрозумів
твоє кохання не для мене,
та твоїм бути я хотів
і посміхатися до тебе,
та ти втопила мої крила,
я захлинувся та я вижив,
чому мене не зрозуміла
і чим же я тебе не втішив.
Пристів:
Бо ти є ріка, ти бурхлива,ти втопила мої крила,
течією ти схопила, віднесла не пожаліла,
бо ти є ріка, ти невпинна, і у злочині ти винна,
поверни мою любов, щоб я міг летіти знов.
Ти кажеш що ти не навмисно,
і повертаєш мої крила,
і знову все стає на місце,
ти кажеш вибач не хотіла,
та знову ти ламаєш греблю,
бо течія твоя нестримна,
а я летіти хочу в небо,
та знову в злочині ти винна.
Бо ти є ріка, ти бурхлива,ти втопила мої крила,
течією ти схопила, віднесла не пожаліла,
бо ти є ріка, ти невпинна, і у злочині ти винна,
поверни мою любов, щоб я міг летіти знов.