Д.У.Рак

Черновцы

Главная
Стихи135

Cписок стихов

Забувши природу єства

880 / 0 / 16 лет

Парою на вікнах застигли й чекають,
Щоб відблиски щастя промайнули повз них

Зібравшись у краплі донизу сповзають
По тріщинам у склі до шибок старих

Чи люди водою себе почувають,
Забувши природу свого єства

А чи то волога, надміру згордившись,
Порхнула свідомістю з уст божества

альтернатива экспериментальная поэзия