Промо
-
Руины дождя
206 / 0 / 9 летРуїни дощу
Усе забути... Пропускати через себе
Кожне слово, кожну рису кожного обличчя
І знову думати над тим, куди зникає небо,
Куди зникають люди із обителів...
А там дощі лягають в землю краплями
Пуста зупинка - серце переповнене.
І голосити нікому. Писати нікому ні ляпами,
Ні жестами, ні сценами!
Куди летить цей згусток із води?
Чиїх плечей торкається цей морок?
Не в тім питання, чи ми йдем туди,
А в тому, чи лишаємо дорогу.
А. Ліборскіх
